Тілесна терапія- це невід’ємна частина психологічної реабілітація в Київському міському кризовому центрі «Соціотерапія». Тілесна терапія- напрямок психотерапії, який працює з психологічними проблемами клієнтів через процедури тілесних вправ і тілесного контакту. Це метод «зцілення душі через роботу з тілом», з відображеними в тілі переживаннями і проблемами людини. У тілесної психотерапії основна увага приділяється глибинним тілесним відчуттям і дослідженню того, як вони впливають на тіло пацієнта. В тілесній терапії є уявлення, що будь-яка подія з нашого життя знаходить відбиття в тілі. Емоції, що ми відчуваємо, уявлення про самих себе у світ, в які віримо, – все це тіло запам’ятовує і допомагає нам справлятися зі своїми переживаннями через стан хронічного перенапруження або розслаблення м’язів. Так формується специфічна структура тіла, яка є прямим відбитком характеру людини.
І навпаки – через усвідомлену активізацію певних груп м’язів ми можемо впливати на свій психологічний стан. Важливо також і те, що тілесна психотерапія сприяє виведенню на рівень усвідомлення тих глибинних аспектів прихованого несвідомого процесу взаємовідносин між клієнтом і терапевтом, які зазвичай невиразні і мало доступні для роботи при «вербальних» методах терапії.
Спробуйте одну з вправ, яку радять психолого кризового центру «Соціотерапія»:
Дихання квадратом. (10 хв.)
Відома тілесна релаксація базується на фізіологічному ефекті активації антистресової системи при уповільненому глибокому диханні.
1. Повільно вдихаємо через ніс, намагаючись максимально задіяти область діафрагми (підребер’я), можна одночасно вдихати і грудною клітиною, і областю живота. Потрібно вдихнути максимальну кількість повітря.
2. Затримуємо подих на такий самий час, скільки йшов вдих.
3. Повільно видихаємо через рот. Зверніть увагу, що видих повинен бути затяжним – його тривалість повинна бути не меншою за тривалість вдиху. Потрібно зробити видих максимально повним і якнайповніше звільнити легені від повітря. Для цього в самому кінці видиху вам знадобиться деяке зусилля.
4. Затримуємо подих на той самий час.
Час вдиху, затримки, видиху та затримки повинні йти у пропорції 1:1:1:1 (однакові по 5-10 сек – час можна підлаштувати під свою фізіологію). Деякі спеціалісти пропонують роботи видих трохи повільнішім, наприклад часова форма циклу 4:2:6:2 сек.. Таким чином за один підхід можна зробити від 5 до 15 циклів. Вправу можна повторити у 2-3 підходи.
Спробуйте зробити цю вправу та поділіться своїми враженнями.
